10 лютого 2017 р.

КОМП’ЮТЕР: ЗА І ПРОТИ

У наш час стрімко розвивається техніка, з'являються нові інформаційні технології. Все більше комп'ютерів з'являється вдома, мобільні телефони за своїми можливостями наближаються до комп'ютерів. Звичайно, комп'ютери значно полегшують наше життя - у ньому їхній безперечний «плюс».
Але поряд із тим, комп'ютер у приміщенні суттєво змінює  якість внутрішнього середовища, а саме:
  • підвищується температура приміщення;
  • підвищується шум;
  • змінюється природне співвідношення важких та легких аероіонів - у природі воно врівноважене; а якщо працює комп'ютер, у повітрі переважають аероіони, що може призвести до появи головного болю, сонливості, апатії, передчасної стомлюваності.
Разом з ком'ютерізацією з'явилися також негативні наслідки цього процесу, який впливає на соціально-психологічне здоров'я дітей, особливо молодших школярів. Найпоширенішим із них є явище комп’ютерної залежності.
Термін «комп'ютерна залежність» з'явився в 1990р. Головний зміст полягає в тому, що комп'ютер починає керувати людиною, із часом для залежного школяра стає важливим не результат гри, а процес, у якому втрачається контроль над часом. Перші ознаки комп'ютерної залежності дитини:
  • пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп'ютерного клубу;
  • просиджування біля комп’ютера у вечірній час;
  • приймання їжі під час комп’ютерної гри;
  • асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;
  • відсутність інших захоплень окрім комп'ютера;
  • загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками і однолітками;
  • дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп'ютер зламався.
Молодший шкільний вік - це період формування цінностей, розширення соціальних контактів, а залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп'ютером. У результаті цього в таких дітей спостерігається відсутність життєвого досвіду, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, соматичні порушення (зниження гостроти зору, підвищена втомлюваність, порушення постави тощо), звуження кола інтересів, втеча від реальності.
Головною причиною комп'ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками. За статистикою страждають діти, батьки яких через надмірну трудову зайнятість не можуть приділити їм достатньої уваги, а часто намагаються компенсувати матеріально свою відсутність.
Як правильно облаштувати комп’ютерне місце?
Важливо, щоб на монітор (обов'язково рідкокристалічний) не потрапляло пряме сонячне світло і не падали відблиски від лампи. Краще розташувати його в кутку або так, щоб задня поверхня упиралася в стіну. Але при цьому не забувайте про те, що комп'ютерне місце має бути добре освітлене. Частіше провітрюйте кімнату.
Як правильно сидіти за комп’ютером?
Не забудьте про те, що за комп'ютером сидітиме малюк, а не дорослий, тому розміри комп'ютерного столу і стільця повинні відповідати його зросту. Слідкуйте, щоб дитина рівно тримала спину, не клала ногу на ногу, не дуже перегинала зап'ястя, не задирала голову.
Екран має бути розташований так, щоб відносно до центру дисплея погляд падав трохи зверху вниз під кутом. Розташуйте монітор на такій відстані, щоб дитина могла торкнутися його кінчиками пальців витягнутої руки.
Важливо захистити очі дитини від перевтоми. Окрім виконання спеціальної гімнастики, подумайте про те, щоб, дивлячись у монітор, дитячі очі не страждали від дуже яскравих кольорів екранної картинки
 Гімнастика для очей
1.   Не повертаючи голови (голова прямо), робіть повільні кругові рухи очима вгору - вправо - вниз - вліво і у зворотній бік. Потім погляньте вдалину на рахунок 1-6. Повторіть 4-5 разів.
2.  Голову тримайте прямо. Моргніть, не напружуючи м'язи очей, рахуючи до 10. Не повертаючи голови, із закритими очима погляньте направо на рахунок 1-4, потім наліво на рахунок 1-4 і прямо на рахунок 1-6. Підніміть очі вгору на рахунок 1-4, опустіть вниз на рахунок 1-4 і переведіть погляд прямо на рахунок 1-6. Повторюйте вправу 4-5 разів.
3. Погляньте на кінчик носа на рахунок 1-4, а потім переведіть погляд вдалину на рахунок 1-6. Повторіть 4-5 разів.
4.  Прослідкуйте очима за рукою, повільно опускаючи, а потім повільно піднімаючи її на відстані 40-50 см від очей. Повторіть 10-12 разів, міняючи руки.
5. Закрийте очі. Подушечками трьох пальців кожної руки легко натискайте на верхні повіки по 2-3 секунди.
6. На рахунок 1-4 закрийте очі, не напружуючи очні м'язи, на рахунок 1-6 широко розкрийте очі і погляньте вдалину. Повторіть 4-5 разів.
Час перебування дитини за комп’ютером
Як правило, рекомендується перебувати за комп'ютером:
  • дітям 6-річного віку – 10 – 12 хв.;
  • 7-8-річного – 15 хв.;
  • 9-12-річного - до 20 хвилин не більше чотирьох разів на тиждень.
Психолого-педагогічні рекомендації щодо профілактики комп’ютерної залежності у дітей
1) Привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.
2) Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри.
3) Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.
4) Не дозволяйте грати в комп’ютерні ігри перед сном.
5) Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20хв. комп'ютерної гри, 30 хв.- заняття іншими видами діяльності.
6) Не використовуйте комп’ютер, як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.
7) Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, і специфічних страхів.
8) Обмежуйте час роботи з комп’ютером. Запропонуйте інші можливості проведення часу.
9) Навчайте дитину критично ставитися до комп’ютерних ігор, показуючи, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування
Комп'ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині рости в цьому світі з комп'ютерним бумом. Обмежити дитину в роботі з комп'ютером означає викликати в неї неадекватну реакцію.

Захист вашої дитини від комп'ютерної залежності – це повноцінне і гармонійне спілкування всіх членів сім’ї,  їхня взаємна любов